МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Ректор О.Е.Коваленко
« « 2009 р.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
В УКРАЇНСЬКІЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ АКАДЕМІЇ
Харків 2009
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В УІПА
Радикальні зміни, що відбуваються у нашому суспільстві, спричинені ними гуманістичні та демократичні зрушення у світогляді, ідеології, науці та культурі потребують формування і впровадження нової концепції виховної роботи, яка має стати основою підготовки студентської молоді до самостійної, активної та творчої життєдіяльності в нових соціальних та культурних умовах, важливим чинником формування особистості сучасного типу, свідомого громадянина України, патріота Української держави.
Виховання є важливою формою взаємозв'язку особи і суспільства, адже мова йде, насамперед, про динаміку особистісного розвитку людини. Особистість слід розглядати не тільки як об'єкт відповідного виховного формуючого впливу, а, перш за все, як творчого суб'єкта, здатного зробити вибір і нести відповідальність за нього.
Потреба у впровадженні нової концепції виховної роботи обумовлена, насамперед, необхідністю приведення виховного впливу у відповідність до нової системи ціннісних орієнтацій та соціальних нормативів, які визначають духовний розвиток України у третьому тисячолітті. Сучасна світова гуманістика виходить з того, що саме людина, її права та обов'язки, запити та потреби мають перебувати у центрі уваги держави та суспільства.
Стратегічною метою демократичної держави є ідея олюднення усього простору соціальних відносин. Домінуючою тенденцією виховного впливу є свідома діяльність студента, що керується критеріями знання, професіоналізму, усвідомленням власної відповідальності як за себе, так і за суспільство в цілому. Саме завдяки виховній роботі в академії готується нова генерація української інтелігенції, ядро національної інтелектуальної еліти.
Особливого значення виховна робота набуває у період трансформації суспільства, яке відчуває на собі тягар кризових негараздів.
Виховна робота, що проводиться в УІПА, покликана захистити майбутніх спеціалістів від негативних для їх фізичного, морально-психологічного розвитку факторів та формувати гуманістичні цінності студентів.
Головною ознакою сучасної методики виховної роботи є забезпечення самостійного мислення, здатності приймати нестандартні рішення (інноваційний стиль мислення), розуміння і визнання відмінностей між людьми у культурі, побуті та звичаях, у переконаннях та віруваннях як між народами, так і між етнічними, релігійними та іншими групами, вільно орієнтуватись у складних обставинах суспільного та особистого життя.
Щоб виховати висококультурного інженера-педагога необхідно створити такі умови, щоб сформувати у нього внутрішню потребу спрямувати свої знання та результати матеріального виробництва на духовне удосконалення своєї особистості, інших людей, усього суспільства.
Виховна робота в УІПА базується на відповідних нормативно-правових документах: Конституції України, Законі України "Про вищу освіту", Законі України "Про професійно-технічну освіту", Законі України "Про освіту ", Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття), Концепції національного виховання студентської молоді, Загальній декларації прав людини, Концептуальних засадах гуманітарної освіти в Україні (вища школа), Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Рекомендаціях Всеукраїнського семінару заступників ректорів з гуманітарної освіти та виховання в закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (Київ, 9-11 листопада 1997р.), Законі України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", Указі Президента України "Про стипендії Президента України для найбільш обдарованих молодих митців України" № 490/95 від 29 червня 1995р., Постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 №1834 «Про затвердження програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року», Указі Президента України від 18.10.01 №992/2001 «Про національну програму правової освіти населення», обласній програмі «Вчитель»,Указі Президента України від 04.07.05 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Державній цільовій програмі роботи з обдарованою молоддю на 2007 – 2010 роки та інших нормативно-правових документах і методичних рекомендаціях.
Вона спирається на багатовікову історію Українського державотворення, створену впродовж віків самим народом систему поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв. Виховна робота покликана формувати світоглядну позицію молодої людини, ціннісні орієнтації особистості на основі українських народних традицій виховання і передового педагогічного досвіду.
Зміцненню духовних засад суспільства, захисту моралі та підвищенню ролі виховної роботи серед усього населення, в тому числі і студентської молоді, сприяє реалізація Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян".
1.1 Основні принципи виховної роботи
Виховна робота в УІПА базується на наукових засадах. Вона формується на вітчизняному і зарубіжному досвіді розвитку педагогіки, психології та виховання, доведених теорією та перевірених практикою знаннях, виходячи з того, що педагогіка це і є наука про навчання, виховання і всебічний розвиток людини.
Основними принципами виховної роботи є такі загальнонаукові принципи:
- цілеспрямованість;
фундаментальність;
системність;
безперервність;
єдність логічного та історичного, національного та загальнолюдського, суспільного й особистого, теорії та практики, навчання та виховання у їх людинотворчій орієнтації;
національна спрямованість та врахування суспільно-історичного досвіду України у підготовці молоді;
гуманізація і демократизація процесу виховання студентів;
удосконалення зовнішньої діяльності індивіда як основи формування необхідних якостей студента;
виховання студентів у колективі та через колектив, поєднання вимогливості до студентів із повагою до їхньої гідності та турботою про них;
опора на позитивне в особистості та колективі;
природовідповідність виховання – врахування багатогранної та цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей молоді, її фізіологічних, національних і релігійних особливостей;
культуровідповідність виховання – органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними та прогресивними родинними традиціями, з народним мистецтвом, кращими зразками забезпечення духовної єдності та спадкоємності поколінь;
диференціація та індивідуалізація виховного процесу – врахування у виховній роботі рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку студентів, стимулювання активності та розкриття їх творчої індивідуальності;
зв'язок виховання з життям, трудовою діяльністю народу;
комплексний підхід до процесу виховання.
Виховна робота несумісна з пропагандою насильства, жорстокості, людиноненависницьких теорій, а також з поглядами державоруйнівного змісту.
Виховна робота в УІПА як і освіта має світський характер.
1.2 Мета і завдання виховної роботи
Виховний процес в УІПА полягає у здійсненні в ході як аудиторної, так і позааудиторної роботи систематичного і цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку студентів з метою формування у них сприйняття визнаних у суспільстві цінностей та поваги до них.
Головною метою виховання в УІПА є розвиток духовності, зміцнення моральних засад суспільства, виховання у молоді високих моральних якостей, підготовка гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості, професійно грамотного, творчого фахівця, що поєднує в собі високу духовність, моральну чистоту, професійну компетентність і фізичну досконалість.
Основні завдання, які покликана вирішувати академія, випливають із головної мети виховання:
підготовка свідомої інтелігенції;
оновлення і збагачення інтелектуального генофонду нації;
вироблення чіткої громадянської позиції;
прищеплення молодим людям віри у верховенство Закону, який є єдиною гарантією свободи;
створення умов для розвитку загальної культури студентства;
збагачення його естетичного досвіду;
формування у молодих людей потреби у здоровому способі життя, зміцненні здоров'я.
Виховний процес в УІПА має на меті сприяти формуванню у студентів:
гармонійно розвинутої особистості, що має високий рівень загальної та професійної культури;
глибоких переконань про необхідність поваги до загальнолюдських і національних цінностей;
відповідального ставлення до навчання, переконаності у особистій й суспільній необхідності глибоких і якісних знань та вміння застосовувати їх у практичній професійній діяльності.
Досягнення цієї мети забезпечується високим рівнем навчальної роботи, а також постійним удосконаленням системи виховної роботи в академії.
Для організації виховання студентів у навчальному процесі ректорат, професорсько-викладацький склад спрямовують зусилля на те, щоб кожна лекція, кожне практичне чи семінарське заняття мали виховну спрямованість, а викладання будь-якої дисципліни формувало б у студентів не лише професійні якості, але й сприяло б засвоєнню загальнолюдських норм моралі, виховувало почуття патріотизму, громадянської та національної гідності, активну життєву позицію в процесі державобудування. Викладачі академії покликані бути генераторами інтелектуально-моральної культури, активістами виховної роботи, поведінка яких повинна бути зразком для студентської молоді.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники в своїй освітянській діяльності вирішують такі завдання виховної роботи в академії:
розвиток духовності, виховання патріотизму та поваги до історичної спадщини Українського народу, формування у свідомості молоді загальнолюдських моральних цінностей, позитивного ставлення до здорового способу життя, виховання оптимізму та впевненості кожної людини у своєму майбутньому;
сприяння утвердженню у свідомості студентів високих моральних цінностей, спрямованих на засвоєння кращих зразків вітчизняної та світової духовної спадщини;
забезпечення утвердження Конституції як основного закону країни, конституційних положень про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю.
Головним критерієм ефективності виховної роботи виступає рівень сформованості національної свідомості, навчально-наукової та суспільної активності, ступеня переростання виховання у самовиховання, дотримання моральних і етичних норм, відсутність правопорушень, високий рівень взаємин між викладачем і студентом.
2. ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ І НАПРЯМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В УІПА
2.1 Гуманітарна освіта – головне завдання виховання студента
Вирішальною ланкою, головним завданням у виховній роботі є гуманітарна освіта майбутніх інженерів-педагогів. Саме фахівці-викладачі УІПА покликані професійно, творчо розвивати концепцію виховної роботи, адекватну потребам часу та застосовувати її положення у навчально-виховному та дослідницьких процесах.
Розглядаючи питання гуманітаризації вищої технічної освіти, слід мати на увазі, що інженерна освіта в ХХІ столітті обов'язково повинна враховувати нові відносини інженерної діяльності з оточуючим середовищем, суспільством, людиною, це особливо важливо для діяльності інженера-педагога, яка є гуманістичною. Важлива функція гуманітарної освіти – виховання у молодої особи високих гуманістичних якостей: людяності, поваги до людей, доброзичливості, людської гідності, культури спілкування цивілізованого співіснування. Гуманітарна освіта спрямована на збереження та зміцнення традицій єдності поколінь, етносів, націй та народностей, що проживають в Україні. Вона базується на визнанні цінностей кожної людини, свободі вибору, захисті права особистостей на власний спосіб самореалізації.
Гуманітарна освіта в УІПА має національний характер. Це забезпечується за рахунок змістовного розгляду в навчальних дисциплінах таких сюжетів та проблем, як національне відродження в контексті історичного досвіду, національна історична пам'ять; теорія націй, етнонаціональних відносин (етнічна територія українського народу, Батьківщина, етнічність, національна гідність, свідомість, ідеали); державно-правові аспекти національного відродження; проблеми етнонаціональної політики; духовно-культурне відродження; культура міжетнічного спілкування, національне виховання тощо.
Сучасна методологія гуманітарних дисциплін виходить з таких принципів:
плюралізму наукових підходів та методик;
відкритості для інноваційних точок зору;
толерантності щодо оригінальних ідей та концепцій;
дискусійного способу з'ясування істини, діалогових форм навчання.
Основними структурними елементами гуманітарної освіти є:
світоглядно-філософська підготовка;
соціально-політична підготовка;
українознавча підготовка;
еколого-природнича підготовка;
економічна підготовка;
основи правових знань;
етична та естетична освіта;
філологічна підготовка;
система знань та навичок здорового способу життя.
2.2 Національно-патріотичне виховання
Національно-патріотичне виховання має бути спрямовано на формування у студентської молоді світоглядної позиції, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значимих здобутків вітчизняної та світової духовної культури.
Система національного виховання використовує українознавство, тобто сукупність знань про Україну, її народ, його розвиток, ментальність, культуру, звичаї.
Молодь повинна розуміти суспільні явища крізь призму національних загальнонародних інтересів.
Національно-патріотичне виховання – це засвоєння молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовного надбання українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування у молоді, незалежно від національної належності, кращих рис громадян української держави, розвиненої духовності, фізичного удосконалення, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.
Національне виховання формує патріота, громадянина незалежної України, а також відповідає потребам етнокультурного відродження та розвитку як українського народу, так і представників інших етносів, що проживають в Україні. Воно передбачає надання широких можливостей студентській молоді для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування почуття національної гідності людини, здатної захищати свою Батьківщину.
Виховний процес враховує, що сьогоднішньому суспільству потрібні фахівці, які мають не тільки рисами, традиційно притаманними українцям, але й такими, які в складних умовах могли б забезпечити розбудову соборної Української держави.
Пріоритетними напрямами національного виховання є:
формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на благо розквіту держави, готовності захищати її;
виховання поваги до культури та історії рідного народу;
утвердження в свідомості молоді національної, культурної мовної єдності, окремості та неповторності, розуміння важливості для розвитку нації власної держави і необхідності розбудови її;
всебічна підготовка до творчої праці з розбудови і захисту незалежної Української держави, рідної духовної і матеріальної культури, а через них до участі у вселюдській культурній діяльності;
досягнення високої культури міжнаціональних відносин, основою яких є національна рівність, взаємна толерантність і пошана;
оволодіння українською мовою, формування високої мовної культури;
виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
розуміння проблем, що стоять перед державою та цивілізацією;
здатність неупереджено сприймати інші культури, що посилює культуротворчу функцію освіти;
утвердження принципів патріотизму.
Основними шляхами національного виховання є:
удосконалення змісту виховання шляхом наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу;
розробка теоретико-методологічних аспектів національного виховання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду;
активний обмін здобутками духовної культури між всіма народами, які проживають в Україні.
Шляхами та засобами реалізації національного виховання є:
рідна мова;
історія, природа рідного краю, фольклор, національне мистецтво;
державна символіка;
родинно-побутова культура, народні традиції.
Національно-патріотичне виховання в академії здійснюється шляхом поєднання зусиль кафедр соціально-гуманітарного циклу.
Основними формами національно-патріотичного виховання є вивчення в навчальному процесі історії України, національно-державницької ідеології, оволодіння мовною культурою, створення мовного середовища, знайомство з національно-історичними традиціями українського народу.
В УІПА відроджені й широко використовуються такі традиційні форми національно-патріотичного виховання студентів як організація студентських конференцій, злетів, походів, екскурсій до музеїв, зустрічей з ветеранами праці та бойових дій, проведення змагань студентів, зустрічей з ветеранами збройних сил України, бесід про історію українського війська тощо.
В академії запроваджуються різноманітні форми організації національно-патріотичного виховання: організація відповідних заходів, присвячених пам'яті видатних українських діячів, які зробили вагомий внесок у розвиток Української держави; проведення круглих столів, конференцій; організація заходів до Дня української писемності і мови, до Дня пам'яті жертв голодомору, до Дня Соборності України тощо.
2.3 Інтелектуально-духовне виховання
Інтелектуально-духовне виховання має на меті :
розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;
виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;
реалізацію особистісного життєвого вибору та побудову професійної кар'єри на основі здібностей і знань, умінь і навичок;
виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію;
формування особистісного світогляду як проекції узагальненого світосприйняття.
2.4 Громадянсько-правове виховання
Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура.
Надзвичайно важливу роль у процесі виховної роботи відіграє правова освіта та правове виховання студентів.
Необхідність організації правового виховання студентської молоді зумовлена розбудовою Української держави, існування якої немислиме без відповідного рівня правової культури її громадян, інтенсивною трансформацією правової системи, необхідністю подолання правового нігілізму та правової неграмотності.
Зміст правового виховання визначається особливостями як нормативно-регулятивного явища, його суспільними функціями і значенням в організації та управлінні суспільством. Законодавство України охоплює різні галузі права. Серед них чільне місце належить державному праву. Його норми регулюють найважливіші суспільні відносини, що закріплюють основи організації суспільства і правового становища особи, державного устрою. Особливим питанням державного права України є її Конституція як Основний Закон держави і суспільства.
Головною метою правової освіти та виховання в УІПА є розвиток та формування високої правової культури студентів, патріотів Батьківщини, чесних та порядних громадян своєї держави.
Завдання правової освіти та виховання в УІПА:
озброєння студентів ґрунтовними знаннями законів про права та обов'язки громадянина, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування про актуальні питання права;
виховання глибокої поваги до Конституції України та її державних символів;
формування у студентів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації;
формування внутрішнього розуміння взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її обов'язками перед суспільством, ознайомлення із законом "Про освіту " (ст.56), статутом УІПА;
правове виховання, спрямоване на запобігання випадкам порушення громадського порядку, попередження злочинів;
формування у студентів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів;
формування у студентів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам;
подолання у правовій свідомості хибних уявлень, що сформувались під впливом негативних явищ, життя;
Основними засобами правової освіти та виховання є навчальний процес та позанавчальна виховна робота.
У позанавчальному процесі правове виховання здійснюється деканатами та кафедрами, кураторами та студрадами гуртожитків шляхом проведення і організації відповідних тематичних годин, круглих столів, лекцій, семінарів з актуальних проблем сучасності, питань свободи; проведення заходів спрямованих на покращення матеріального забезпечення та соціального захисту студентів-сиріт, та студентів, що лишилися без батьківського піклування, участі в акції «Милосердя», організації тематичних конференцій на факультетах, тижня правових знань тощо. Лише при поєднанні правової освіти та правового виховання може бути досягнута поставлена мета.
2.5 Моральне виховання
Мораль регулює поведінку і свідомість людини в усіх сферах суспільного життя, відіграє активну роль у вихованні особистості та є важливою складовою її духовної культури.
У роботі з питань формування особистості молодого спеціаліста моральне виховання виступає в комплексі з трудовим, національно-патріотичним та політичним, які є важливими факторами становлення моралі оновленого в умовах утвердження незалежної держави українського суспільства. Характерні особливості морального виховання полягають в тому, що воно спрямоване на формування відповідних якостей особистості; використовує такі засоби виховання, як приклад та сила громадської думки; орієнтується на показники і критерії виховання, в основі яких закладені не стільки зовнішні ознаки поведінки, скільки її внутрішні мотиви. У моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею про те, що людині від природи притаманне прагнення добра, правди і краси.
Мета морального виховання, яке розглядається як процес цілеспрямованого впливу педагогів, усіх співробітників академії на студентський колектив і кожного конкретного студента зокрема, полягає у виробленні моральних якостей і переконань та призвичаєні до норм поведінки, які відповідають гуманістичному світогляду і забезпечують активну життєву позицію молодого спеціаліста.
У визначенні та вирішенні конкретних виховних завдань на факультетах, курсах, в академічних групах мають бути враховані особливі умови морального виховання в період трансформації суспільних відносин. Найважливішими з них є :
нагальна необхідність підготовки молодих спеціалістів з високими моральними якостями та переконаннями, що відповідають завданням побудови демократичної, економічно розвиненої України;
моральний нігілізм, властивий частині молоді та пов'язаний із соціально-економічною кризою та незавершеністю процесу становлення провідних моральних цінностей сучасного українського суспільства;
різний рівень морального розвитку молоді, що вступає до вищого закладу освіти, відсутність стійких моральних переконань, розрив між інформованістю і моральною та громадською зрілістю, притаманний певній частині студентства;
недостатня готовність до сприйняття моральної культури сучасної європейської цивілізації, до якої має приєднатися Україна у процесі її входження в європейське співтовариство.
Зміст морального виховання базується на світоглядних орієнтирах Конституції України, вищих гуманістичних моральних цінностях, вироблених загальнолюдським суспільним розвитком, повазі до особи молодої людини в процесі її підготовки до участі у професійній діяльності, громадському і культурному житті. У виховній роботі зі студентами пріоритетними є ідеї:
усебічного духовного розвитку особи;
утвердження її гуманістичної, демократичної та патріотичної спрямованості;
пріоритету загальнолюдських і загальнонаціональних цінностей над вузькогруповими;
органічного зв'язку з національною історією, культурою, традиціями.
Провідними напрямами морального виховання є:
розвиток загальнолюдських моральних якостей особи (доброта, милосердя, толерантність,особиста і національна гідність, чесність, принциповість);
піднесення загальної культури, вироблення внутрішньої потреби в цивілізованих формах спілкування й поведінки;
забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері;
утвердження принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, доброти тощо;
формування у студентів прагнення та здатності до самопізнання, самоуправління і самовиховання.
Основними засобами морального виховання є:
пропаганда науково-етичних знань про особливості, принципи, функції та норми гуманістичної національно-державницької моралі;
залучення студентів до наукової діяльності;
практичне керівництво моральною поведінкою студентів, сприяння закріпленню вироблених переконань, які проявляються в активній життєвій позиції;
підвищення ролі громадської думки, яка виступає як оцінювальна та регулювальна моральна сила.
Моральні риси молодого спеціаліста формуються комплексом усіх факторів, способом життя студентів, однак визначальним є їх навчальна праця.
Морально-етичне виховання в навчальному процесі обумовлене змістом навчального матеріалу, особистим спілкуванням викладача та студента і сформованістю колективу академічної групи та реалізується через оволодіння студентами необхідною сукупністю теоретичних знань і морально-етичного досвіду людства та українського народу шляхом вивчення навчального курсу етики, реалізації морально-виховного потенціалу гуманітарних, загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, підготовкою студентами рефератів, доповідей з морально-етичної тематики, забезпеченням відповідною літературою та активною пропагандою її викладачами та працівниками бібліотеки.
Виховання моральних переконань та керівництво поведінкою студентів у навчальному процесі досягається атмосферою глибокої вимогливості, принциповості, чесності, відповідальності та взаємодопомоги, створюваної викладачами та активом студентських груп, їх особистим прикладом.
Поза навчальним процесом завдання морального виховання реалізуються шляхом:
проведення в УІПА, на факультетах "днів факультету", урочистої посвяти у студенти першокурсників, святкування знаменних дат в історії УІПА, факультетів і кафедр, залучення студентів до профорієнтаційної роботи з майбутніми абітурієнтами та інших заходів, що сприяють засвоєнню професійної етики;
поглиблення та розвитку морально-етичних знань і переконань молоді через проведення на годинах кураторів, у гуртожитках циклів та окремих лекцій, бесід на відповідну тематику, вечорів поезії, обговорення кращих творів світової культури, що відображають високі моральні якості людини, проблеми морального вибору в сучасному суспільному житті, у професійній діяльності, обговорення реальних моральних ситуацій та вчинків, актуальних для студентів, психолого-педагогічних ситуацій;
діяльності органів студентського самоврядування (у роботі студентського сенату, студентських рад), художньої самодіяльності, в організації заходів між академгрупами та факультетами як засобу виховання відповідальності, колективізму, взаємодопомоги та активізації впливу студентського колективу на особистість;
сприяння та підтримки діяльності доброчинних організацій, акціях добродійного, екологічного характеру;
використання для висвітлення актуальних морально-етичних проблем і позитивних прикладів їх вирішення стінної преси.
2.6 Екологічне виховання
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.
Вивчення екологічної і демографічної ситуації в Україні засвідчує, що наша держава успадкувала тугий вузол екологічних проблем. Екологічна криза значно поглибилась у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС та її наслідками.
Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.
В академії виховують нове покоління професіоналів не у згубній традиції якомога більше брати у природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності всюди і завжди.
Основною метою екологічного виховання є формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою, яка характеризується:
наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи;
відповідальним ставленням до природи і свого здоров'я;
набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем ( насамперед на місцевому рівні);
безпосередньою участю у природоохоронній діяльності;
передбаченням можливих негативних віддалених наслідків природоперетворчої діяльності людини.
Екологічне виховання досягається поетапним шляхом вирішення освітніх, виховних і розвивальних завдань:
виховання розуміння сучасних проблем навколишнього середовища та усвідомлення їх актуальності для всього людства, своєї країни та рідного краю;
розвиток особистої відповідальності за стан навколишнього середовища на національному та глобальному рівнях;
засвоєння ціннісних орієнтацій як кращих досягнень загальнолюдської та національної культур, розуміння багатогранної цінності природи ( не лише утилітарної, а й естетичної, санітарно-гігієнічної, рекреаційної, морально-етичної).
Екологічні знання, отриманні у процесі екологічної освіти, мають великий виховний потенціал. Велике значення у формуванні міждисциплінарних, інтегрованих екологічних знань, переконань студентів і реалізації у навчальному процесі теорії еволюції має семінарське заняття "Екологічний моніторинг Харкова і Харківської області ".
Одним з важливих факторів підвищення ефективності екологічного виховання є активне впровадження нових форм і методів навчання, проведення екскурсій до музею природи, на екологічні об'єкти, практичних, лабораторних робіт, участь в екологічних акціях тощо. Результат екологічного виховання – формування екологічної культури особистості, що регулює взаємовідносини людини та природи й орієнтує людину на збереження та відновлення природи як середовища проживання всього живого.
2.8 Естетичне виховання
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання.
Естетичне виховання спрямоване на формування й розвиток естетичного ставлення до дійсності, яке поєднує естетичну свідомість, здібності та активну естетичну діяльність.
Естетичне виховання безпосередньо спрямоване на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності.
Естетичне виховання спрямоване на формування особистості студента, здатного сприймати естетичні аспекти дійсності, реалізовувати своє естетичне відношення у професійній діяльності, в організації дозвілля і в побуті та вести естетико-виховну роботу в навчальних колективах. Основними завданнями естетичного виховання є:
забезпечення набуття студентами системи естетичних знань, загальнокультурного світогляду, національної естетичної позиції та прагнення до прекрасного;
розвиток у студентів естетичних і творчих здібностей;
оволодіння духовною, історичною та культурною спадщиною українського народу, історією та культурою інших народів та меншин, які проживають на території України;
упровадження естетичних норм у практику і побут вузівського життя;
призвичаєння до літератури, музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості, досягнень української та світової культури;
знайомство з проблемами естетичного виховання на глобальному, національному, краєзнавчому рівні, що дає можливість ознайомитися із загальними і локальними проблемами оточуючого світу.
Особливим завданням естетичного виховання є знайомство студентів з технічною естетикою, теорією дизайну, формуванням сучасного фахівця, здатного поєднувати в роботі утилітарні (практично корисні) та естетичні якості.
Естетичному вихованню студентів сприяє вивчення теорії та історії світової та української культури, естетики, історії релігії, права, що дає можливість студентам засвоїти теоретичні знання в сфері естетичних цінностей, творів мистецтва, музики та літератури, архітектури, природного довкілля.
Естетичне виховання обов'язково передбачає не тільки засвоєння правил, естетичних знань, але й естетичну діяльність студента, його участь у процесі естетичного перетворення дійсності.
У процесі естетичного виховання студенти привчаються розуміти і сприймати красу.
Під час естетичного сприймання виникають певні емоції. Завдання виховання – створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери молоді. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.
Головними факторами естетичного виховання в академії є висвітлення питань культури в лекціях та на практичних заняттях, організація екскурсій, відвідування театрів, зустрічі з видатними діячами культури; організація роботи студентської художньої самодіяльності в академії та на факультетах, створення художніх колективів самодіяльної творчості та організація концертної діяльності, КВК факультетів, проведення ігор за типом "Брейн – рингу", "Що? Де? Коли?" тощо.
Естетичне виховання має системний характер, і однією з умов його високої дієвості є практична участь у різних видах творчої діяльності (навчальній, трудовій, суспільно-політичній, науковій, художній самодіяльності тощо).
В академії діють студентські творчі колективи: театр мод, танцювальні колективи, команда КВК, вокально-естрадна студія, студентський театр естрадних мініатюр тощо.
Естетичне виховання в академії – найважливіша та оптимальна форма оволодіння навичками створювати і сприймати красу, розвивати талант, передавати естетичний досвід.
2.8. Трудове виховання
Створення незалежної суверенної України, побудова її соціально орієнтованої економіки, розвиток демократичних суспільних відносин, інтеграція в європейську та світову спільноту народів потребує докорінної перебудови і системи трудового виховання молодого покоління.
Важливий аспект психологічної підготовки студентства до праці – формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.
Метою трудового виховання студента є формування творчої, працелюбної, активної особистості, цивілізованого господаря з відповідними навичками і вміннями, з професійною майстерністю, готовністю до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, з повагою до власності.
Трудове виховання спрямоване на формування працелюбності, професійної майстерності, виробничих навичок і вмінь, престижу праці.
Трудове виховання передбачає формування нового мислення в умовах становлення ринку та таких якостей особистості, як діловитість, бережливість, організованість.
Вирішальну роль у досягненні завдань економічного та трудового виховання відіграють середовище, реальне життя, в якому живе молодь. Але опанування "правил гри " в економічному житті молоді є успішним лише за умов ефективного економічного та трудового виховання.
Засобами трудового виховання в УІПА є:
економічна освіченість, культура оволодіння економічними знаннями та правовими основами економіки;
використання та поширення позитивного досвіду застосування професійних знань і навичок;
виховання бережливого ставлення до праці;
участь студентів у роботі студентського наукового товариства
( проведення конференцій, написання рефератів тощо);
оволодіння навичками професійної майстерності;
знання з дисциплін, що забезпечують професійну підготовку;
проходження всіх видів практик, в тому числі й виробничої;
участь у науково-дослідній роботі;
участь у трудових десантах, що проводяться в академії;
участь студентів у самообслуговуванні.
2.9 Фізичне виховання
Фізична культура формує рівень здоров'я та фізичного розвитку людей. Основними завданнями фізичного виховання в УІПА є підтримання соціально обґрунтованого рівня фізичної підготовки студентів і співробітників ВНЗ, формування здорового способу життя, протидія засобами фізичної культури і спорту факторам негативного впливу на здоров'я членів вузівського колективу, вироблення вміння самостійно використовувати засоби фізичної культури у праці та відпочинку, сприяння розвитку колективізму в житті й роботі.
Головною формою фізичного виховання є обов'язкові заняття. Як обов'язкова навчальна дисципліна фізична культура викладається на 1-4 курсах. Навчальний процес будується з врахуванням різнобічних інтересів молоді. Поряд із заняттями в підготовчих групах, лікувальною фізичною культурою та діяльністю спеціальної медичної групи діє широка мережа спортивних секцій: бадмінтон, волейбол, баскетбол, регбі, настільний теніс, шахи, аеробіка, гирьовий спорт, плавання, футбол, легка атлетика. Успіхи спортсменів популяризуються через засоби наочної агітації (стенди, стінні газети тощо).
Оздоровлення студентів і співробітників УІПА, запровадження норм здорового способу життя є першою метою фізичного виховання. Виключно цим завданням підпорядковано діяльність спеціальної медичної групи та груп лікувально-фізичної культури.
3. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В УІПА
Основними принципом кадрового забезпечення виховної роботи в академії є професіоналізм у поєднанні з високими морально-етичними якостями особистості викладача-вихователя. До цієї діяльності залучається весь професорсько-викладацький склад, а також співробітники відділів та служб.
Проректор з виховної роботи координує діяльність усіх підрозділів, спрямовану на організацію та здійснення виховного процесу, поліпшення умов життєдіяльності та навчання студентів, формування громадської свідомості, професійно-педагогічної спрямованості та патріотизму.
Заступники деканів з виховної роботи планують та контролюють виконання виховної роботи кафедр, ради побуту, організовують роботу кураторів груп, організовують заходи культурологічного, культурно-естетичного спрямування; беруть участь в роботі по організації та обміну досвідом з виховної роботи у студентських групах та гуртожитках з аналогічними структурами інших навчальних закладів міста, області, України; допомагають роботі студентського самоврядування в академії (студентський сенат, студентські ради); готують методичні матеріали для поліпшення виховної роботи на кафедрах, у студентських групах, гуртожитках; оформлюють звіти та довідки про підсумки проведеної роботи; звітують проректорові з виховної роботи про діяльність структурних підрозділів служби виховної роботи.
Інститут кураторів є підрозділом УІПА, який створено з метою реалізації на практиці принципу педагогіки співдружності, тобто розширення та удосконалення форм зв'язків між викладачами і студентами, що націлені на формування спеціаліста високого професійного рівня та громадянина своєї країни.
Основною метою є:
встановлення контактів між кураторами та студентами, як на індивідуальному так і на груповому рівнях;
планування та проведення виховної роботи у групі;
організація та проведення виробничих зборів у групі з питань успішності, поведінки, побуту;
залучення студентів груп до участі у проведенні громадських зборів (збори, конференції, вечори, фестивалі тощо);
створення нормального морально-психологічного клімату;
проведення індивідуальної роботи зі студентами таким чином, щоб куратор став для студентів вихователем, наставником, учителем на найвищому рівні.
Рада молодих вчених та студентів Української інженерно-педагогічної академії – молодіжна організація, яка створена з метою координування наукової роботи молодих науковців академії за підтримки ректорату УІПА.
До її складу входять студенти, магістранти, аспіранти, викладачі академії, вік яких не перевищує 35 років. Головними напрямами роботи організації є: підвищення наукової кваліфікації і професійного рівня молодих вчених та студентів академії; популяризація наукової діяльності; активне розповсюдження матеріалів про дослідження молодих вчених та студентів академії, сприяння співробітництву останніх з молодими вченими інших вузів та організацій м. Харкова тощо.
Рада молодих вчених активно співпрацює з Асоціацією молодих вчених та спеціалістів м. Харкова.
Психологічна та соціологічна служби академії мають великий обсяг роботи, як практичної, так спрямованої на розробку методичних рекомендацій для усіх структур академії. Результати опитувань дають можливість робити певні висновки щодо оптимальної організації навчального процесу, життя та побуту студентів, допомагають поліпшувати та вдосконалювати їх, вносити корективи в роботу кафедр та деканатів.
Психолого-соціологічна служба здійснює:
психологічне обстеження студентів, вивчення індивідуальних особливостей, визначення формальних і неформальних лідерів;
психопрофілактичну роботу;
консультативно-методичну допомогу кураторам груп, викладачам;
експертну оцінку можливостей запровадження нових технологій навчання та виховання, педагогічних інновацій;
вивчає особливості адаптації студентів нового прийому до навчальної роботи академії;
аналізує застосування психодіагностики в роботі професорсько-викладацького складу, кураторів груп;
упроваджує комп'ютерні технології в практику роботи психологів-соціологів.
В академії соціологічною службою проводяться такі дослідження:
ціннісні спрямування студентів;
основи ринкової економіки;
естетичне виховання студентів;
модульно-рейтингова система навчання;
ефективність комп'ютеризації та комп'ютерної підготовки;
викладач очима студентів;
стратегія поведінки студентів у міжособистих стосунках.
З метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків, захисту їх прав та розвитку особистості студента, формування у нього навичок майбутнього організатора та керівника в академії функціонує орган студентського самоврядування - студентський сенат.
Бібліотека здійснює виховну роботу: організує книжкові ілюстровані виставки, літературні вечори, бесіди-огляди, літературні години, надає допомогу при організації круглих столів, зустрічей, диспутів, забезпечує необхідними матеріалами роботу кураторів.
Студентська рада гуртожитку створюється для широкого залучення активу студентів до участі у виховній, культурно-масовій, спортивно-масовій роботі та з метою поліпшення побутових умов студентів, що проживають у гуртожитку. Рада – громадський орган самоврядування, що обирається відкритим голосуванням на загальних зборах мешканців гуртожитку терміном на один рік. Рада гуртожитку працює у взаємозв'язку із Студентським Сенатом у контакті з ректоратом, деканатами та громадськими організаціями факультетів.
4. ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Планування та контроль виховної роботи здійснюється з урахуванням концепції виховної роботи зі студентами, яка затверджується ректором і є документом, обов'язковим для всіх підрозділів академії. Вона передбачає подальшу конкретизацію виховної роботи факультетами, кафедрами, бібліотекою, громадськими організаціями академії та факультетів, органами студентського самоврядування.
Плани виховної роботи складаються як перспективні (на тривалий час навчання студентів) так і поточні (семестрові) та тісно пов'язані з планами навчальної, наукової, методичної роботи викладачів і студентів, з планами господарської діяльності адміністрації академії.
Ректорат, деканати, кафедри, громадські організації, органи студентського самоврядування постійно здійснюють контроль за реалізацією календарних планів виховної роботи. Вони періодично, протягом семестру, аналізують і обговорюють на своїх засіданнях хід їх виконання, ефективність виховних заходів, коригують і доповнюють плани, узагальнюють і поширюють кращий досвід виховної роботи.
5. ФОРМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В УІПА
Студентський сенат – це молодіжний орган академії, який координує роботу студентської молоді щодо створення необхідних умов для ефективного навчання, розвитку навичок керування тощо. Він проводить свою роботу у взаємодії з ректоратом, а також з районним та міським комітетом у справах молоді. Цей орган студентського самоврядування має статут, згідно з яким здійснює свою діяльність.
Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
забезпечення і захист прав та інтересів студентів;
забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
сприяння науковій та творчій діяльності студентів;
створення різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
організація співробітництва із студентами інших вищих закладів освіти і молодіжними організаціями;
сприяння працевлаштуванню студентів;
участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентів.
Студентська рада гуртожитку - громадський орган студентського самоврядування. До органів студентського самоврядування гуртожитків входять старости поверхів гуртожитків, члени факультетських студентських рад, центральної студентської ради гуртожитку та члени груп охорони правопорядку гуртожитків. Члени студентських рад та груп охорони правопорядку затверджуються проректором з виховної роботи, рекомендовані заступниками деканів з виховної роботи факультетів та обрані загальними зборами студентів гуртожитку.
Громадський центр зайнятості був створений з ініціативи студентів, його головними завданнями є:
моніторинг регіонального ринку праці;
підвищення рівня професійного навчання та перенавчання студентів та молодих фахівців;
залучення студентів до виконання громадських робіт в академії, районі, місті, області;
організація студентських будівельних загонів;
підготовка до працевлаштування студентів після закінчення навчання.
Літературно-поетична вітальня "Ліра", заснована при кафедрі педагогіки та методики професійного навчання УІПА.
Напрями роботи літературно-поетичної вітальні "Ліра":
робота з молодими поетами академії;
підготовка до видання щорічного поетичного літературного альманаху "Академія";
підготовка та видання поетичних збірок поетів академії;
підготовка та проведення літературно-музичних вечорів в УІПА та засідань літературно-поетичної вітальні "Ліра";
організація персональних фотовиставок співробітників та студентів академії;
проведення тематичних бесід у студентських гуртожитках академії з метою естетичного виховання молоді.
Спортивно-оздоровчий комплекс, основними напрямами діяльності якого є:
створення передумов для залучення студентів до здорового способу життя;
протидія засобами фізичної культури та спорту факторам негативного впливу на здоров'я молоді та співробітників;
Основною формою позанавчальної спортивної масової роботи є створення секцій за спортивними інтересами.
Ефективна також популяризація успіхів спортсменів через засоби наочної агітації (стенди, стінні газети).
