Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) – один з найвидатніших німецьких філософів, чільний представник німецької класичної філософії, об’єктивний ідеаліст.

 Філософія Гегеля – вершина німецького класичного ідеалізму кінця XVIII-початку XIX століття.

 За основу усіх явищ природи і суспільства Гегель приймав духовну першооснову. Він називав її «світовим духом», «абсолютною ідеєю», «світовим розумом». «Абсолютна ідея» – об’єктивна, ні від кого і ні від чого незалежна, реально існуюча і внутрішньо суперечлива. Вона є основою гегелівської системи об’єктивного ідеалізму.

Його філософія охоплює буквально всі можливі сфери пізнання. Але ключовою для нас залишається діалектика – «рушій будь-якого наукового розгортання думки»: теза і антитеза в своєму синтезі породжують новий етап розвитку, протиріччя є поштовхом до руху вперед, а конфлікт провокує новий стрибок в пізнанні і так – до безкінечності.

Георг Гегель народився 27 серпня 1770 року в Штутгардті в родині секретаря казначейства. Отримав домашню освіту.

У 1788 році закінчив навчатися в гімназії і вступив в Тюбінгенський університет, де вивчав богослов’я і в 1793 році закінчив навчання. Крім теології вивчав філософію і став магістром наук.

У цій же академії на 5 років молодше вчилися Шеллінг і Гельдерлін, з якими Гегель став дружний. Особливу увагу Гегель надавав робіт Канта і Шиллера.

З 1793 по 1796 роки працює домашнім учителем у Берні, а з 1797 по 1800 роки у Франкфурті-на-Майні.

Паралельно з роботою вивчав теологію, політику, а в 1800 році написав працю «Фрагмент системи», яка поклала початок його власному філософському світогляду.

Потім він пише «Попередні тези дисертації про орбіти планет», які відправив у Єнський університет, а пізніше, після їх успіху, відправив туди ще й дисертацію «Планетні орбіти». У 1801 році йому дозволили читати там лекції. З 1801 по 1805 Гегель був приват-доцентом, а наступні 2 роки екстраординарним професором.

Незабаром зі своїм другом Шеллінгом Гегель видає журнал «Критичний журнал філософії». Перша ж його робота для цього журналу «Феноменологія духу» стала причиною розриву між ними і виїздом з Єни.

В 1808 році Гегель став ректором класичної гімназії в Нюрнбергзі, посаду якого займав наступні 8 років. В 1816 році вийшла його праця «Наука логіки».

У 1816 році він знову став викладачем в Гейдельберзі, прослужив там 4 роки і склав за цей час підручник  «Енциклопедія філософських наук», опублікований в 1817 році.

У 1818 році почав працювати в Берлінському університеті, а в 1821 році видав працю «Філософія права». В 20-і роки 19 століття він став надзвичайно знаменитий. В 1830 році Гегель став ректором університету, а в 1831 році захворів на холеру і помер 14 листопада.

Досягнення Георга Гегеля:

• Своя теорія філософії пантологізму з девізом «Свобода – початок духу».
• Особиста філософська теорія, яка була названа гегельянством.
• Безліч праць з філософії, які були перекладені на багато мов світу