search

Положення про структуру, зміст, обсяг підручників і навчальних посібників та процедуру їх схвалення Вченою радою УІПА (наказ № 37 від 13.02.2015; розпорядження № 6 від 18.02.2015)

Пояснювальна записка

     Однією із ключових проблем у реформуванні вищої освіти в Україні в сучасних умовах є забезпечення автономії вузів, у т.ч. можливості використовувати у навчальному процесі ту навчальну літературу, яка відповідає вимогам часу.

        Міністерство освіти і науки України надало право вченим радам вищих навчальних закладів, в яких пишеться навчальна література, самостійно схвалювати до друку підручники та навчальні посібники. Вся відповідальність за якість навчальної літератури покладена на виші.

     У зв’язку з цим робочою групою академії було підготовлено Положення про структуру, зміст, обсяг підручників і навчальних посібників та процедуру схвалення їх до друку Вченою радою УІПА. Документом необхідно користуватися авторам при підготовці навчальної літератури.

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО СТРУКТУРУ, ЗМІСТ, ОБСЯГ

ПІДРУЧНИКІВ І НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ

ТА ПРОЦЕДУРУ ЇХ СХВАЛЕННЯ

ВЧЕНОЮ РАДОЮ УІПА

Положення розроблене на основі законів України “Про вищу освіту” [1], “Про видавничу справу” [2] та з урахуванням Державних стандартів України, а також міждержавних стандартів – “Видання. Основні види. Терміни та визначення” [3], «Видання. Вихідні відомості» [4], «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» [5], «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень  українською мовою. Загальні вимоги та правила» [6].  Використані матеріали з “Методичних рекомендацій щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів” [7] та “Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення” [8].

1. Загальні положення

Підручники та навчальні посібники – основні книги для навчальної діяльності студентів. Підручник – навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання. Навчальний посібник – навчальне видання, що частково або повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання.

При створенні підручників та навчальних посібників необхідно враховувати наступне:

- навчальні книги повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий матеріал;

- підручники та навчальні посібники мають бути написані в доступній формі, навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, в книзі повинні просліджуватися тісні міжпредметні зв’язки.

2. Структура навчальної книги

Структура підручників та навчальних посібників:

- зміст (перелік розділів);

- вступ (або передмова);

- основний текст;

- питання (тести) для самоконтролю;

- приклади розв’язання задач та завдання для самостійної роботи;

-довідково-інформаційні дані для розв’язання задач: таблиці, схеми тощо (за необхідністю);

- апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики).

 2.1. Зміст

Зміст – це перелік заголовків рубрик у книзі. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті. Скорочувати заголовки у змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється.

До змісту, як правило, необхідно включати всі заголовки рукопису, за винятком підзаголовків, розташованих у підбір з текстом.

Позначення ступенів прийнятої рубрикації (“частина”, “розділ”, “параграф” та їхні порядкові номери) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою.

Всі заголовки у змісті починаються з прописної літери без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту.

2.2. Вступ (передмова) 

Вступ  (передмова) у навчальній книзі повинен відповідати таким основним вимогам: характеризувати роль та значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця, показувати місце даного курсу (його частин) серед інших дисциплін, містити формулювання основних задач, що стоять перед студентом при вивченні навчальної дисципліни. Обсяг передмови – 0,1-0,2 авт.арк.

2.3. Основний текст

Основний текст підручника (навчального посібника) – це дидактично та методично оброблений  і систематизований автором навчальний матеріал.

Викладання матеріалу в навчальній книзі повинно відрізнятися об’єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, подання термінів, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути направлені на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, захопити його, викликати інтерес до предмета, що вивчається.

2.4. Питання, тести, задачі, завдання

Питання та завдання (для самоперевірки та контролю засвоєння знань) у навчальній книзі дозволяють забезпечити більш ефективне опрацювання студентом навчального матеріалу у процесі самостійної роботи. Такі контрольні питання та завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини книги (глави, параграфа), мають сприяти формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.

Необхідно пам’ятати, що методично вірно поставлені питання та завдання є запорукою того, що процес засвоєння знань у ході самостійної роботи з книгою приведе до їх практичного застосування. У ході виконання контрольних завдань бажано передбачити використання обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, забезпечити умови обов’язкового використання нормативної та довідкової літератури.

Під час написання навчальних книг необхідно орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння розв’язувати задачі. У кожному підручнику, посібнику мають бути приклади, питання, задачі.

2.5. Ілюстрація у навчальній книзі

Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.

Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам з ілюстрування навчальних книг:

-ілюстрації мають використовуватися тільки у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмні матеріали, що викладаються;

-вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів. Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації мають відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших курсів, які можуть вільно читати креслення та складні схеми;

-під час підготовки ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на цьому етапі важливою є спільна робота автора та редактора. Автор повинен чітко уявляти, як буде виглядати майбутнє видання;

-ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;

-подані в підручниках та посібниках технічні креслення, що пояснюють устрій та принципи роботи машин, їх механізмів та вузлів, не повинні містити малозначущих подробиць;

-однотипні ілюстрації у підручнику мають бути виконані однією технікою;

-при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються;

-доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.

2.6. Бібліографічний опис

У підручниках (навчальних посібниках) мають бути приведені джерела, з яких отримано фактичний матеріал, що вказуються у відповідних посиланнях та у бібліографічному списку.

У підручниках (посібниках) необхідно використовувати лише дані, допущені до опублікування у відкритому друці.

У розділі “Бібліографічний список” підручника (посібника) необхідно вказати основну використану та рекомендовану літературу для поглибленого вивчення курсу.

Бібліографічний опис складається відповідно вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1-2006 [5].

Основними елементами бібліографічного опису є прізвище автора, назва твору, місце випуску, назва видавництва, рік випуску, кількість сторінок. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання даного твору або зібрання творів.

2.7.  Покажчики

Покажчики мають стати обов’язковим структурним елементом підручників та навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття, що зустрічаються у книзі, а до іменного – прізвища та ініціали тих осіб, відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному покажчику або прізвищем у іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються.

Терміни у предметному покажчику та прізвища в іменному покажчику пишуться в один стовпчик та розташовуються строго в алфавітному порядку.

Групу термінів або прізвищ, що починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи пробілом.

2.8. Додатки

Додатки є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися всієї книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових  питань. Не допускається включати додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги.

2.9.  Правила цитування

Цитування має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі використовуються дані, взяті зі сторонніх джерел, а не отримані або створені безпосередньо автором. Порушення вказаних нижче правил і їх недотримання має розцінюватися як плагіат:

  • якщо думка автора наводиться дослівно, то її слід взяти в лапки;
  • якщо цитується великий уривок тексту, то він може не братися в лапки, натомість – виділяється або відбивається від решти тексту певним способом (набирається іншим кеглем, шрифтом,накресленням, відбивається від основного тексту більшими абзацними відступами тощо);
  • допускається скорочення цитати, яке не веде до викривлення думки автора. Місце скорочення має бути відзначене в цитаті квадратними дужками з трикрапкою всередині;
  • допускається перефразування цитати, зміна словоформ чи відмінків певних слів. В такому разі, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках обов'язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер у списку використаної літератури, який додається до роботи);
  • в списку використаної літератури завжди слід вказувати навіть ті джерела, які використовувалися під час підготовки роботи і вивчення теми, навіть якщо прямих посилань чи цитувань цих джерел в роботі нема.

 3. Обсяг навчальних видань

Обсяг навчальної книги визначається в авторських аркушах.

Авторським аркушем називається одиниця обсягу літературного твору, що дорівнює 40 тис. друкованих знаків. Друкованими знаками вважаються всі видимі друковані знаки (літери, розділові знаки, цифри тощо) та кожен пробіл між словами.

У практичній роботі на попередньому етапі автор може брати за один авторський аркуш 22 сторінки комп’ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали (або 15 сторінок через 1 інтервал) шрифтом Times New Roman № 14 на стандартному аркуші формату А4.

Обсяг підручників та навчальних посібників повинен визначатися кількістю годин за навчальним планом, що відводиться на вивчення дисципліни, реальним бюджетом часу студента для самостійного вивчення навчального матеріалу та продуктивністю засвоєння інформації студентом.

Обсяг навчального видання рекомендується визначати за формулою:

V = 0,14 К Т,

де V - обсяг підручника (навчального посібника) в авторських аркушах;

К - коефіцієнт виду видання:

для підручника К =1, а для навчального посібника 0,5 < К 1.

Для навчального посібника величина К визначається тією часткою навчальної програми, яку замінює або доповнює навчальний посібник.

Наприклад, автори  планують написати навчальний посібник, який на їхню думку, буде замінювати приблизно 50% існуючого підручника. У цьому випадку К=0,5. Якщо підручника немає, а автори створюють навчальний посібник, що забезпечує 70% програми, то К = 0,7 і т.д.

0,14 /авт.арк./год/ - коефіцієнт, що враховує продуктивність засвоєння 1 авт. арк. навчальної інформації студентом за одну годину самостійної роботи з літературою, розв’язання задач, прикладів тощо.

T - кількість годин у навчальному плані, відведених на дисципліну.

При наявності підручників з дисципліни навчальні посібники слід випускати для доповнення або заміни на основі нових методичних підходів будь-якої частини підручника, не допускаючи його дублювання.

Підготовка та випуск навчальних книг, які орієнтовані на активізацію самостійної творчої роботи студента, на формування професійно значущих умінь дозволяють створити необхідні умови для успішної навчальної діяльності.

4. Якість навчальних видань

Якість навчальних видань забезпечується комплексом показників:

-методично грамотною побудовою навчального видання;

-чітким стилем викладання навчального матеріалу, який включає простоту, структурованість, систематичність і послідовність викладання, чіткість визначень і застосування загально прийнятої термінології, виділення ключових позицій тексту та висновків, дотримання норм сучасної української мови;

-відповідністю навчального матеріалу останнім досягненням науки і виробництва;

-точністю, достовірністю і обґрунтованістю навчального матеріалу.

Якість навчальних видань повинна гарантуватися високим рівнем вимог до рецензування підготовленого навчального матеріалу, попереднім його обговоренням на засіданнях кафедр та розгляді відповідною комісією методичної ради.

Відповідальність несуть:

Автор – за якість підготовки рукопису, не допущення випадків плагіату у роботі та відповідність рукопису всім встановленим вимогам.

Кафедра – за попередній розгляд змісту підручника чи навчального посібника, науково-методичний рівень, підбір рецензентів та якість рецензій.

Вчена рада академії – за якість та обсяг рекомендованого до видання рукопису.

Видавництво – за редагування і коректорську вичитку.

4.1. Рецензування рукописів 

Рецензент на основі глибокого аналізу рукопису повинен надати розгорнутий мотивований висновок про якість навчального видання та придатність його до опублікування. В рецензії повинно бути відображено:

-актуальність підготовленого навчального видання, переваги над існуючими виданнями та доцільність його видання;

-відповідність навчальній (робочій навчальній) програмі дисципліни;

-відповідність назви рукопису його змісту;

-науково-теоретичний рівень навчального матеріалу;

-наявність чи відсутність  академічного плагіату навчальних книг інших авторів, відомих рецензенту;

- наявність у тексті рукопису помилок чи невідповідної термінології (із зазначенням сторінки, рисунка, таблиці тощо);

-аналіз бібліографічного списку джерел інформації і посилань;

- відповідність ілюстративного матеріалу змісту та доцільність його використання;

-використання загально прийнятої української термінології, включаючи спеціальну для даної дисципліни;

-науково-методична цінність та практична спрямованість навчального видання;

-висновок про можливість рекомендації рукопису до видання.

Зауваження рецензента повинні бути конкретними, принциповими, чітко сформульованими, обґрунтованими та спрямованими на вдосконалення науково-методичного рівня навчального видання.

4.2. Аналіз рукопису на наявність плагіату

У відповідності до Закону «Про авторське право і суміжні права», Цивільного кодексу України, Кримінального кодексу України, кодексу України про адміністративні правопорушення, автор (автори) несуть повну відповідальність за наявність у поданих рукописах плагіату.

Перевірка рукопису на наявність плагіату буде проводитися експертами Науково-методичної ради.

Автор може самостійно одержати довідку у відповідних сертифікованих організаціях про відсутність плагіату в рукописі його навчальної книги і додати її до комплекту документів.

5. Процедура схвалення до друку Вченою радою УІПА

Процедура визначає систему організаційної та науково-методичної роботи Української інженерно-педагогічної академії щодо оцінки науково-методичного рівня навчальних видань, офіційного підтвердження доцільності їх використання у навчально-виховному процесі. Вона ґрунтується на положеннях і нормах Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про видавничу справу", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про авторське право і суміжні права" та інших нормативно-правових актах щодо науково-методичного забезпечення системи освіти України.

Офіційне визнання відповідності навчальної літератури вимогам державних стандартів освіти, навчальних планів і програм, інших нормативних документів, що регламентують зміст освіти, реалізується через процедуру схвалення до друку В ченою радою УІПА.

Схвалення до друку Вченою радою УІПАнадається таким навчальним виданням:

- підручникам – навчальним виданням, які систематизовано відтворюють зміст навчальної дисципліни відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми;

- навчальним посібникам – навчальним виданням, які доповнюють або частково замінюють підручник у викладі навчального матеріалу з певної дисципліни.

За умови позитивного висновку відповідної експертної комісії Вчена рада Української інженерно-педагогічної академії своїм рішенням надає дозвіл на використання навчальної літератури у вищому навчальному закладі із записом «Схвалено до друку Вченою радою Української інженерно-педагогічної академії».

Текст запису містить також таку інформацію про призначення навчального видання: вид навчального видання, адресацію використання (тип навчального закладу відповідно до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, напрям підготовки або спеціальність). Він зазначається на титульному аркуші під назвою навчального видання.

На звороті титульного аркуша вказують номер і дату протоколу засідання Вченої ради,  на якому було прийняте рішення про схвалення до друку та надання дозволу на використання навчального видання в УІПА.

6. Порядок подання і проходження рукопису підручника чи навчального посібника для схвалення Вченою радою УІПА

1. Повністю відредагований і оформлений рукопис підручника чи навчального посібника розглядається на засіданні кафедри, для чого необхідно подати наступні документи:

-         відомості про авторів;

-         авторську довідку (див. додаток А.1);

-         дві рецензії (див. п.4.1) докторів наук або професорів, які є фахівцями відповідного профілю і читають курси лекцій з подібних дисциплін;

-         відповіді на зауваження рецензентів;

-         копію навчального плану відповідного напрямку підготовки;

-         робочу навчальну програму дисципліни;

-         проект документу «Обґрунтування доцільності видання» (див. додаток А.2);

-         оригінал-макет рукопису підручника чи навчального посібника.

2.В разі позитивного рішення кафедри складається витяг з протоколу засідання кафедри (див. додаток А.3), службова записка на ім’я ректора (див. додаток А.4) і підписується обґрунтування доцільності видання.

3. Оригінал-макет рукопису та всі супровідні документі подаються до бібліотеки (каб. 313 корп. 2), де після перевірки оформлення рукопису на службовій записці ставиться відмітка: перевірено, відповідаєвимогам.

4. Оригінал-макет рукопису та всі супровідні документи подаються в каб. 125 корп.4 для проходження експертизи науково-методичної ради УІПА і одержання висновку експерта (див. додаток А.5). Термін експертизи – 7 діб.

5. В разі позитивного висновку експерта службова записка на ім’я ректора, висновок експерта та обґрунтування доцільності видання передаються секретарю вченої ради (каб. 113 головного корпусу) для розгляду рукопису підручника чи навчального посібника на засіданні Вченої ради УІПА. Обов’язкова присутність на засіданні вченої ради завідувача відповідної кафедри та автора з повним комплектом документів.

Список використаних джерел

  1. Про вищу освіту : закон України від 1 липня 2014 року № 1556-VII // Урядовий кур'єр. – 2014. – N 146 (13 серп.). – С. 7-18 ; Голос України. – 2014. – № 148 (6 серп.). – С. 9-19.
  2. Закон України про видавничу справу : За станом на 20 березня 2004 р. / Верховна Рада України. – Офiц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2004. – 20 с.
  3. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Чинний від 1996-01-01. − К. : Держстандарт України, 1995. – 47 с.
  4. ДСТУ 4861:2007. Видання. Вихідні відомості. – Чинний від 2009-01-01. – К. : Держспоживстандарт України, 2009. – 46 с.
  5. ДСТУ ГОСТ 7.1-2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : чинний з 2007-07-01. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с.
  6. ДСТУ 3582:2013 Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень  українською мовою. Загальні вимоги та правила : чинний з 2013-08-22. – К. : Мінекономрозвитку України, 2014. – 14 с.
  7. Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів. – К. : Знання, 2005. – 8 с.
  8. Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення / Уклад. : В. Т. Горбенко, Г. І. Лоза, І. О. Мікульонок. – К. : НТУУ «КПІ», 2008. – 48 с.