Гоголь Н. В. Вечера на хуторе близ Диканьки: повести. – М. : «Мартин», 2006. – 288с.
« Сей час прочел «Вечера близ Диканьки». Они изумили меня. Вот настоящая веселость, искренняя, непринужденная, без жеманства, без гонорности. А местами какая поэзия! Какая чувствительность!
Александр Пушкин.
« Гоголь не пишет, а рисует, его изображения дышат живыми красками действительности. Видишь и слышишь их…» В.Белинский «Дивна річ: всі повісті з «Вечорів на хуторі близь Диканьки» і з «Миргорода» Гоголь писав як історичні, далекий від думи про сучасність, а ми сприймаємо їх поза часовими вимірами, вони вічно сущі і вічно сучасні…»
Павло Загребельний.
